24 лютого 2024 року військовий Сергій Галган вийде на сцену разом із телеведучею Туске Рагас. Разом вони будуть проводити захід щодо національного вшанування дня пам’яті повномасштабного вторгнення росії в Україну “Пам’ятаймо Разом” в місті Утрехт. Головний тезис заходу - Життя у двох світах (мирне життя та життя під час війни). Розповідь Сергія про його життя до та після початку війни в Україні.
У червні 2021 року Сергій закінчив службу в лавах Державної прикордонної служби України, 14 років проходив службу на різних посадах у якості офіцера. Він багато бачив у величезній країні, служив на кордоні з Угорщиною, Румунією та росією. Все виглядало так, що він почне нове життя як цивільний. Поки 24 лютого 2022 року в його країну не вторглися російські танки. Ця подія також перевернула його майбутнє. Він вирішив повністю присвятити себе своїй країні і використав свій військовий талант у підготовці нових військових підрозділів для української армії, у більшості, які складалися з чоловіків та жінок, які до війни були цивільними у повсякденному житті.
7 липня 2022 року виконуючи завдання з захисту країни разом з іншими військовими перебував на позиціях у межах Луганської та Донецької областей. Саме цього дня зранку він потрапив під сильний російський мінометний обстріл, що коштувало життя п’ятьом його товаришам з якими він перебував в одномі окопі. Сергій вижив, але отримав важке поранення ноги. Зараз проходить тривалий процес реабілітації, який зрештою привів його до Нідерландів. Лікарі досі намагаються врятувати ногу Сергія від можливої ампутації.
Український гумор
Як він ставиться до отриманого досвіду та пережитого Хіба це не було жахливо? «Ні, і я не боявся», — твердо відповідає він. «Зрештою, я можу з радістю сказати: я все ще живий. Це дає мені сенс продовжувати боротися за майбутнє України. Війна мене дуже змінила. Сергій зазначає, що внаслідок отриманих травм внаслідок контузії у нього також проблеми зі слухом. Навпроти нього сидить військовий, який також проходить реабілітацію в Нідерландах, має певні проблеми з зором. Під час розмови вони зазначили, що коли ми повернемося на фронт і зустрінемся з противником, один може голосно гукнути про небезпеку, а інший її побачити. В двох вони можуть працювати, як одне ціле. “Це суто чорний гумор, типово український», – сміється Сергій.
Матеріальні цінності набувають відносного значення у світлі щоденної боротьби, яку ведуть українці. «Інші речі стали для мене важливими. Майбутнє в основному пов’язане з питанням: як я можу гідно служити своїй країні та людям навколо мене? Пам’ятайте, ми боремося за життя в Україні. Сірої зони немає. Це також стосується нашої свободи. Війна показала, що на карту поставлена також безпека інших країн. Словом, тут на кону більші інтереси. Тому я точно знаю, що повернуся та буду допомагати у якості військового чи іншій ролі у захисті та побудові майбутнього України».
Чому в Remember Together?
Підтримка та допомога, яку Сергій отримав від нідерландців, та посил, про те що війна не закінчилася і українцям та іншим свідомим людям всього світу необхідно обʼєднюватися та допомагати у боротьбі відстояти свободу, незалежність, волю до справедливого життя, повагу до людських цінностей є причиною участі у заході. Сергій зазначив: «Ми, військові, допомагаємо один одному якнайкраще пережити те, що пережили на фронті, але наші контакти з нідерландським суспільством та українською діаспорою також є важливим елементом у відновленні та поверненні до нормального життя. Окрема подяка нідерландським лікарям, фізіотерапевтам, медичній системі загалом , що беруть на себе левову частку у відновленні українських військових. Висловлюємо велику подяку та шану. Коли ми обʼєднуємося зі спільною метою та разом згадуємо пережите, ми стаємо тільки кращими та сильнішими. Ви не одні, ніхто не забутий, ніщо не забуте, разом ми змінимо світ і від вибору та участі кожного залежить майбутнє».
